Тихо смуток закрив мені очі..
Я до болю стискала вуста..
Ніби сон, та той сон був пророчий..
І в кімнаті була не сама..
Вітер ніжно торкався обличчя..
Не закрила вікно я, пробач..
І тебе відчувала все ближче..
Чула тихе твоє "Ти не плач.."
Так шукаю я в днях порятунок..
А в ночі дивлюсь в небо де ти..
І на згадку лише твій малюнок..
Я тебе відпускаю..лети!