Дихнуло полум`я вiйни
У сiм`ї, матерям в обличчя
Та розтривоженим у сни
Знов повернулось крiзь сторiччя
У душi пам`ять та серця
Криваво чорним небограєм
Останнiм подихом мерця
Залiза скрегiт душi крає.
У дiм захисника труна
Сусiд ридає серед двору
Через вiйни лиху потвору...
Вже обiрвалася струна
У всiх людей країни горе...
Вiйна...вiйна... вiйна... вiйна...
Весна бринить в сльозах на дворi
I всiм в страхiттях не до сна...
Коли вже прийде та весна...
Для мирного народу горi...
................................................
1 лютого 2017 рiк
Вiктор Симоненко