***

а за вікнами виє хуга,
б'є поклони шалений вітер.
ох чому на серці моєму туга?
і навіщо  ставлю питання я світу?

він, напевно, втомився трохи.
носить сміт наш увесь на собі.
ну а людям байдужості роги
наставляють огидні роки.

ми стаємо холодними, злими.
серце плаче каменем грозовим.
люди, не будьте до щастя німими -
вік свій живіть з посмішкою на лиці!