Немає для мене тут пари.
Я одна, наче той корабель,
що не знає, за що йому кара
дрейфувати ось так за тридев'ять земель.
Він один серед льоду, снігів і морозу,
Та пливе собі тихо, не знає, куди.
І яка є мета цих мандрівок курйозних?
Та куди б його дітись від цієї води?
І коли вже здається, що сили немає
І він думає: "далі я не попливу"
Він шукає того, хто завжди надихає
І знаходить його у своєму порту.