З кожною весною,
гілкою бузку
повертаюся до тебе
із забуття.
З кожним літом
припливаю промінцем світла.
З кожною осінню
золотом сріблить
виски сивиною.
З кожною зимою
покриваються вії інеєм
в очікуванні тривалому.
З кожним роком
ти ближчий, як міраж,
але час нас бере
на абордаж.
Зі швидкістю іскри , що горить,
комети, тієї, що летить,
гинуть почуття справжні.