Весна, почуваю себе метеликом,
що з кокона злетів,
на рожевий цвіт яблуні сів.
Вдихаю аромат кольору прекрасного,
милуюся його красою неосяжною.
Ніжні пелюстки,
як губ прагнучих полум'я, полонять,
упускають діамантові крапельки роси.
Зелені стебельочки -
ранньої весни набряклі сосочки,
ще повністю бруньки не розкрилися,
але спробу зробили,
як би повинилися.
Зворушлива, тремтяча млість,
кольору незрівнянного.
Ранні бджоли п'ють нектар,
запаморочливий цілющий дар.
Блідо-рожевий яблуневий колір,
дарує нам свій не забутній світанок.