http://www.stihi.ru/2017/02/05/3987
Оригінал:
Залишусь нерозкрученим поетом.
Для кухні – милим, теплим, для своїх.
Запам'ятаюсь сонячним куплетом.
Несонячний поет – великий гріх.
Читатимуть і пошепки, і вголос.
І подумки – як в серці я ношу.
Читатимуть на вибір і по колу.
Хтось – як захоче, хтось – як я пишу.
Комусь – на рану, мов цілюще зілля,
Комусь – рідненький, аби – не чужий,
Мій вірш – як активоване вугілля,
Котре виводить зайве із душі...
Переклад з українськой Світлани Груздєвої:
Останусь не раскрученным поэтом
Для кухни – милым, тёплым, для утех.
Запомнюсь нежным солнечным куплетом:
Несолнечный поэт – огромный грех.
Кому-то станут близкими как другу
Мыслишки те, что в сердце я ношу.
Читать начнут на выбор и по кругу,
Кто – как захочет, кто – как я пишу.
Кому лекарством, а кому – подпругой
Стихи мои, то ль просто хороши.
Стишок мой – активированный уголь,
Что лишнее выводит из души.