Туман.
Мороз.
Зітхають вікна ліхтарями.
Дерева застосовують гіпноз,
Птахів захоплюючи пазурами.
Машинами зрання гарчить шосе
Безпомічно розстелене по місту.
Малює візерунками есе
Зима
На склі, на плитах, на гладких палітрах.
Червоні очі надбудов,
Що тягнуть в небо "скло-бетони",
У димці гублять свій норов -
"Чосання" хмар поза законом.
Готель
кахикає різдвяними вогнями,
Хоча не актуально це давно,
І мерехтіння спалахів місцями
Пролазить крізь утомлене вікно.
Але, царює тиша дивовижна.
У ній втопились механічні голоси,
І те, що зайве, кволо-іронічне
Склалось у витвір невблаганної краси.
Туман. Мороз.
Зима ранкова...
13.02.17