Ой, ви мої діточки, дочки і синочки!
Не добули на землі, не згуляли рочки...
Захищали свою Неньку, тіла не жаліли.
За Вкраїну на алтар душу положили.
Мої любі, Вас не кину, в подол позбираю,
Пухом землю застелю та й заколисаю...
Прилети лебідонька до мого синочка,
Подивись лебідонька яка в його дочка.
Тільки от моя онука татуся немає,
Бо його сьогодні зранку майдан поховає...
Засинайте діточки, такі ваші долі,
Покинути цей світ не з своєї волі.
На останок мої милі всіх запеленаю,
Відспіваю, обійму і в собі сховаю.
Ой, яке є горе то, дітей хоронити...
З домовинами в душі важко в світі жити.