Косить пелена дощів,
косить шлях минулих днів.
Косить безмовна любові дорога.
Косить метушня дарованих років.
Косить туман сльози справжньої.
Косить, косить, косить волосся сивина.
Косить з вірою, щоб утриматися на ногах зуміла,
у нейтральні води виплила,
Ангелові Долі життя довірила,
не втрачала даремно силу часу....
Косить, косить, косить, а як живеш,
ніхто не запитає.