Поки злість керує навколо
й города палають війною ...
Нам Життя викладає школу,
де навчають любові й спокою.
Де дороги були - бездоріжжя!
Затоптали дитячі квіти...
Та все ж можна, до Запоріжжя
від Луганську, любити!
Скільки жертв ще, брати, потрібно?!
Скільки сліз матерів та діток?!
Скільки втрат ще друзів та рідних?!
Залишить хоч нащадкам квіти!
Зупиніть безконтрольний гнів,
непомірну криваву лють!
Поверніть тишу мирних днів
та нехай люди в мирі живуть!
© Андрей Пашута. Москва. 13 февраля 2017