Нема меж моiй подяцi...

Владимир Прохода
Немає меж моїй подяці
Словам матусі, молитви
Колись здавались чудернацкі,
Щоб зрозуміть прожив роки...

Тепер же Богу сам молюся,
Прошу за мир, за діточок,
За них невинних я боюся,
Та ще боюсь своїх думок...

Вони мене бентежать, душу,
Шакають Правди та нема,
А те що є, то все паплюжуть,
Мабудь надовго ця зима...

Замість сердець самі крижини,
Йде зло і холод від людей,
Та маю віру, що не згине
Країна в вирію ідей...


 П.В.М.       17.02.2017г.