Я вдихаю повітря з ароматом малини
Простягаю долоню, а скрізь порожнеча
А птахи як думки невловимі й невпинні
Цвірінчать на весну і скубуть горобину
Розсипають, літаючи, смутку насіння
І шукаю пір*їну, що впала на землю
Щоб гніздо захистити від стилого вітру
Замість даху складу філіжанок уламки
І квасолю від сонних зірок відокремлю
Попелючшине щастя – від намірів самки….