Крик виривається з грудей!
Кричу до неба... Та, не в нього
Волати маю... До людей
Як докричатись, щоб почули
Оту брехню! Де б’ють під дих
Нас ті, що не пізнали Бога...
Ті... З недоторканих «святих»,
Яких, на жаль, - не розіпнули!..
Допоки ж, буде той «спектакль»,
Якому – ні кінця, ні краю?
Усім обридло уже так,
Що вила – іграшки дитячі
У порівнянні з кип’ятком,
Що кожну душу розпирає!
Як бачиш... «Мусі» з «Павуком»
Життя – немає!..