La petite fille de la mer...
Хвиль небесних прибій,
Віддих трав степовий.
Час принишк і завмер...
Вперше, тут і тепер –
Небо, степ, море й ти:
Простір несамоти…
Ma petite fille de la mer!
Тут кермек степовий,
Море, мрія і ти,
Й більше нікуди йти.
Чуєш Бога, ma fille?
Триєдинство стихій,
Щастя, трепет і щем!..
Янгол твій за плечем
Повсякчас, ma petite fille!..
20.02.2017