ЛІНА КОСТЕНКО
РАНА ВЕДМЕДЯ
Ще не було ні пензля, ні мольберта
і не писались мудрі письмена.
Була природа гола і одверта,
жили в печерах дикі племена.
Іще тих сосен не торкався іній,
іще землі й не снились лемеші.
Іще тривожна досконалість ліній
не хвилювала дикої душі.
Ще не було ні анта, ні венеда.
Але під вечір, на розливі рік,
старий валун був схожий на ведмедя –
і зупинився дикий чоловік.
Йому ще жодна муза не сприяла.
Ще й не світало в сутінках сердець.
Ще розум спав –прокинулась уява.
І це був перший – первісний! – митець.
Не знаю, де та фарба була брана,
з яких молюсків пурпур той розцвів.
Стоїть ведмідь, на грудях в нього рана.
Тому ведмедю тисячі віків.
Глухих лісів німі аборигени,
людського духу навіть не ази,
вже як не є – спасибі вам за гени.
Хай грають далі в довгої лози.
Перевод с украинского языка
НИЛА ВОЛКОВА
РАНА МЕДВЕДЯ
Ещё не знали кисточки и краски,
ещё веками скрыты письмена.
Была нага природа и прекрасна.
В пещерах дико жили племена.
Ещё тех сосен не касался иней
и плуг земле не грезился в тиши.
Изысканное совершенство линий
не волновало дикости души.
И не было ни анта, ни венеда.
И всё ж под вечер, на разливе рек,
старик-валун похож был на медведя –
и замер рядом дикий человек.
Нет, муза не дарила вдохновенья.
Не рассветало в сумерках сердец.
И разум спал – проснулось озарение.
То первый – первобытный! – был творец.
Не ведаю, где краску эту брал он.
В каких моллюсках пурпур тот нашёл?
Стоит медведь – цветёт живая рана –
Из глубины веков до нас дошёл.
Глухих лесов прапрааборигены.
Людского духа даже не азы,
но как ни есть, спасибо вам за гены.
Пусть дальше совершенствуется жизнь.
2017