Оригінал:
У Жінки – щебЕчуть… очі…
У Жінки – розквІтлі… рУки…
І легкі – і дні… і нОчі…
І «вИвітрилась»… розпука.
У Жінки – небесні… очі…
Вуста – як колись – малинОві…
І серце – стУкати хоче…
Співає душа – шовкОво.
У Жінки – найкращі очі…
У Жінки – дитячий Усміх…
У Жінки – жагучі нОчі…
У Жінки – на серці – Успіх…
А Світ… ну, такий… духмЯний!
І сіється боже Причастя…
І дихається – веснЯно…
……………………………………
Побачила...Жінка...Щастя
Переклад з української Світлани Груздєвої:
У женщин – щебечут – очи…
Ну да, расцвели и руки…
И лёгкие дни и ночи:
Повыветрились…разлуки.
У женщин…небесны…очи…
Уста отдают малиной…
И выпрыгнуть сердце..хочет:
Душа налита калиной!..
У Женщины – лучшие очи!
Улыбка малышки-царевны...
И ей Огневые ночи
Сулят успех непременный!
А Свет…весь в душистом сене!
И сеется Божье причастье.
И дышится ей – весенне…
……………………………
Увидела… Женщина… СЧАСТЬЕ!
Фото из Инета,
коллаж мой