ЛІНА КОСТЕНКО
ЩАСЛИВИЦЯ…
***
Щасливиця, я маю трохи неба
і дві сосни в туманному вікні.
А вже здавалось, що живого нерва,
живого нерва не було в мені!
Уже душа не знала, де цей берег,
уже втомилась від усіх кормиг.
У громі дня, в оркестрах децибелів
ми вже були, як хор глухонімих.
І раптом – Боже! – після того чаду
і тарапати, рівної нулю, –
я чую дощ. Він тихо плаче правду,
що я когось далекого люблю.
І чую тишу. І співають птиці.
Проходять люди гарні і незлі.
В пахучій хмарі дощової глиці
стоїть туман, як небо на землі.
Пасуться тіні вимерлих тарпанів,
навшпиньки ходять сутінки і сни.
Весна підніме келихи тюльпанів,–
за небо вип’ю і за дві сосни!
Перевод с украинского языка
НИЛА ВОЛКОВА
СЧАСТЛИВИЦА…
***
Счастливица, здесь мой кусочек неба
и две сосны в заплаканном окне.
А ведь казалось, что живого нерва,
живого нерва не было во мне!
Уже душа не знала, где мой берег,
изнемогла от вечных передряг.
И в громе дня, в оркестрах децибелов
мы были, словно хор немых бедняг.
И, Боже! – вдруг, после такого чада
и суеты, приравненной к нолю, –
я слышу дождь. Он тихо плачет правду,
кого-то я далёкого люблю.
Я слышу тишину – земли устои.
Незлые люди с думой на челе.
В душистой туче ещё мокрой хвои
стоит туман, как небо на земле.
Пасутся тени вымерших тарпанов.
Крадутся тихо сумерки и сны.
Весна придёт с бокалами тюльпанов, –
за небо выпью и за две сосны!
2017