А бiль в душi моiй не гасне...

Владимир Прохода
А біль в душі моїй не гасне,
Засіла цвяхом у грудях,
Як та біда, коли невчасно
Ламає крила свої птах...

Калічить долю і недоля
Перетина життєвій шлях
І потрапляє у неволю
Те нездійсненне, що у снах...

Заплаче небо, зарясніють
Краплини-сльози на вікні,
Берези сум цей зрозуміють,
Та не зарадять вже мені....

А там на небі, там на небі
Ще світять  свічечки - зірки,
Чиїсь Господь забрав до себе,
Хоча світила вже віки...

Великий світ, щоб зрозуміти,
Себе найти то замалий...
Думки бентежні - мої діти,
Хоча для них вже застарий...


 П.В.М.        27.02.2017г.