Кому вклоняється верба
З високих круч Дніпрових?
Її зростила та земля,
Де жив народ бідовий…
Її поїла та вода,
Що в хвилях вирувала,
Козацькі струги, у віках,
Носила і гойдала.
Та вітер сильний обіймав
Верби тоненьке гілля,
Славетних пісень їй співав
Про пращурів Трипілля.
Кому вклоняється верба?
Давнішньому, що має,-
Своїй землі, воді, вітрам,
Історії, що знає…