Аж дивно...
Андрей Бабич Днепр
Аж дивно, що я – ще живу!
І, - ще відчуваю траву,
Що п’яти лоскоче...
Ще, дивно, що я – не один
У нашій «Країні Чудес»
Живу, наче вуличний пес,
Шукаючи Божі сліди
У темряві ночі...
© Copyright:
Андрей Бабич Днепр
, 2017
Свидетельство о публикации №117030100507