ЛІНА КОСТЕНКО
ОЖИВАЄ ПІСНЯ…
***
Погасли кострища стоянок.
У землю пішли племена.
Забрали в холодні кургани
сокири, мечі й письмена.
Стьмяніли браслети і гребені,
розпались намиста разки,
що їх одягали древні
смагляві юні жінки.
І келихи срібні, і чаші,
що йшли по кругу колись,
покрилися порохом часу
і холодом тліну взялись…
Та, може, мені здалося –
а час не все переміг.
На чашах тепло збереглося
тих вуст, що торкались їх.
І в пути тяжкі клинописні
закована з давніх-давен,
в степу оживає пісня
давно занімілих племен.
Перевод с украинского языка
НИЛА ВОЛКОВА
ОЖИВАЕТ ПЕСНЯ
***
Угасли кострища стоянок
и в землю ушли племена.
Забрали в седые курганы
секиры, мечи, письмена.
Поблекли браслеты и гребни.
Мониста звонкие, где вы?
Те. что носили древние
юные смуглые девы.
Кубки и чаши серебряные,
что раньше по кругу ходили,
покрылись уж прахом времени
и холодом тленной пыли.
Но, может быть, мне приснилось –
и в прошлом не всё осталось.
На чашах тепло сохранилось
тех уст, что к ним прикасались.
Хоть клинопись тяжеловесна,
в ней скована с давних времён,
в степи возрождается песня
давно онемевших племён.
2017