Навіщо оплески та слава,
Коли в душі самотній ти?
Любов прихильників - як ґрати
Сьогодні є, а завтра ні.
Любов прихильників - як хвиля,
Накриє з головой й назад.
А іноді та в море змиє,
Що навіть ім'я не згадать.
Всі думають - що щастя слава,
Та помиляються вони.
А щастя коли тебе люблять,
За те - який насправді ти.