Живу сeрцeм...

Белякова Светлана Николаевна
Живу серцем, вірші пишу серцем,
і цим все сказано.
Від того і болить, і ниє від невисловленного.
Але, як інакше, адже почуття не сховаєш.
Та і просто по-життю багато невдачі.
Кожен з нас по-своєму у бадиллі загруз,
як той кавун.
Поки дістанешся до солодкої серцевини,
вже і Життя пролітає половина.
Треба брати себе в руки і не помирати від нудьги.
Стиснувши кулачки на щастя,
домагатися Світла і участі.