Недоречна дрімота знімає одяг,
Оголяє забуті образи,
Де ледве чутне бажання бути.
Не видно дороги в минуле,
Ніякого сліду, не змінити.
Можно тільки прямо,
До самого світла.
Там бачу твій промінь,
Та мій колір його відбиває,
Поки проникнеш у серце-
Я вже зігріта, твій жар
Не потрібен, я вже палаю.
Станеш холодним, як сніг,
Та гріти себе не дозволиш.