Поділився..!
(байка)
Раз раненько на подвір»ї,
Півник гарно крокував;
Та й неквапом у калюжі
Черв»ячка собі надбав.
Він не жадібний, пан Півник,
А ласкавий чоловік..,
Тому кличе всіх коханок,
Бо «ділитись» завжди звик.., --
Правда більше своїм криком
І бажаннями «прудкими»..,
Але курочки тихенькі
І до серця не ревниві…
Кличе півник: «Ой, рідненькі,
Ось знайшов, я, черв»ячка:
Величезного й товстого, --
Ось же радість є яка!!
Ви прудкіш сюди збирайтесь,
Бо ділитись з вами буду.
Ну ж скоренько, не цурайтесь,
Бо нікого не забуду..!»
Ну і курочки, почувши,
Всі бігми біжать до нього –
І усі діла забувши,
Лиш до Пана чарівного.
Назбиралось коло півня,
Всі чекають свій шматочок…
І молитвенно на Нього
Зирить два десятка очок.
Він же ходить неквапливо,
Підкидає черв»ячка..,
Позирає гордівливо,
Бо душа його -- тяжка.
Далі гарно так підскочив,
Черв»ячечка тріпонув,
Кинув, ніби у повітря,
Та і сам його ковтнув.
Курки всі собі чекають…
Вибачатись, «Пан» не став,
Але скромно із кишені,
Ще обіцянку дістав…
«Той черв»як був невеликий,
Поділитись він не дав,
І на жаль мій превеликий,
Сам у рот мені упав…
Але друзі, не турбуйтесь,
Бо і більший ще знайдеться, --
Як між мною і між вами,
Любов не переведеться..!
І чи вірять добрі кури..?,
Але все-таки мовчать,
Бо у них один лиш півник,
Не на «Пана» ж їм кричать..??!
І та віра «добрих курок»
Певно тягнеться віки,
Але «пан», -- наш «недомірок»,
Гарно «лупить черв»яки»…
Так і ти, не будь дурисвіт, --
Не хвалися наперед..!
Бо й бджола не вихваляє,
Та збирає: добрий мед.
Біла Троянда-Тетяна Климівна Маслій
(9.30) 25.02.2017.