ЦІЛУВАТИСЯ НЕ ГРІХ...
У тролейбусі цілуються молодята. Певне, під впливом весни кохання їх розпирає з такою силою, що вони не в змозі дочекатись своєї зупинки.
Бабуся, яка сиділа неподалік, не втрималась і каже:
– Що за звичка таке робити на людях!.. Безсоромні!
Пасажири мовчать. Потім поруч до бабусі підсів чоловік, який перебував у доброму гуморі і не без допомоги горілочки.
– Кажете, бабусю, цілуватись шкідливо? А давайте спробуємо...
Пригорнув до себе стареньку й чмокнув у щоку.
– Хіба не приємно?
– Та чого ж, гарно, – посміхнулась та. – А раніше ще краще було...
– А було?
– Звичайно! Іноді вранці додому приходила. Батько віжки в руки – та по спині!
– Ну а погодились би повернутись у ті роки?
– А хто ж відмовиться! Хіба це можливо?...
– Вірно, бабусю, говорите, молодість залишилася далеко позаду… То нехай хоча б вони нам нагадують про неї... Вірно кажу?
– Так, так! Я й сама цілуватись о-ой як любила!