Яка досконала краса навкруги!
Небачено білі, сріблясті сніги.
Видзвонює сріблом мороз, мов кришталь,
Над містом – засніжена біла вуаль.
Дерева вдягнули святкове вбрання,
Я снігу назустріч іду навмання…
А він під ногами скрипить і скрипить,
Мільйоном сніжинок із неба летить.
У зорях яскравих цвітуть небеса…
Яка досконала у Бога краса!