Життєве поле стерном зарясніло,
В тугі снопи пов’язані роки…
Життя прожила, як сама хотіла,
І брала в борг все з Божої руки.
Був час в житті каміння розкидати,
Не бракувало сили і снаги,
А нині час настав його збирати
І повертати юності борги.
Однак, я – квола, немічна і грішна…
Світське життя дало свої плоди.
Благаю сили в Тебе я, Всевишній,
І знов отримую все щедро, як завжди.