Кожним кроком себе катую,
З кожним роком стаю мудріш.
І ніколи ніхто не чує,
Як зітхає мій кожний вірш…
Певно, впевнені, що – не варто,
Висвітлювати свої почуття.
Так не хочеться жартувати –
Але жорстоким є наше життя.
Як же все - таки хочеться щастя,
Радіти кожній дрібниці щодня.
А не бути в очікуванні нещастя,
Хочеться щоб зникла вся метушня.
Вірші це те чим я живу,
Моя душа горить коли рядки друкую.
Приємно поповнювати поезійну ниву,
Тепер я кожен день ціную.