Летять птахи в далекий край,
Шукають кращу долю.
Кидають гнізда й пташенят,
Летять..летять..в неволю.
Що там знайдуть - в чужім краю,
Самі вони не знають.
Летять туди - роки ідуть,
Пташки їх підростають.
Вони ростуть - в своїм краю,
Їм шлють кусочок хліба.
Своїх батьків додому ждуть,
Ну а вони не їдуть.
Вони б хотіли прилетіть,
Та хочуть щоб їх діти,
Жили неначе у раю
Й далекий край не кликав.
Птахи живуть - в чужім краю,
Їм хочеться додому.
Та дома крихти не знайдуть,
Їх пташенята голі.
Вони і раді вдома буть,
Та хочуть кращу долю.
Щоб дітям було добре жить,
Щоб не летіть в неволю.
(с) Наталія Кузнєцова