http://www.stihi.ru/2016/11/23/326
Янтарная заря уже взошла,
Туман крадётся в стоптанных штиблетах.
Остатками последнего тепла
Томаты недозрелые согреты.
И астры запоздалые нежны,
Что ловят утра раннего потоки.
И благодать нежнее органзы
Оранжево целует грушам щёки.
Присел в саду на лавку ветерок.
Плечом опёрся на ребро колодца.
Не выспавшись ещё, теснясь в рядок,
тепло зевают бархатцы на солнце.
И яркий луч в бездонной синеве
Пусть отвлечёт от бед и неполадок...
Я птиц фотографирую в траве,
А день осенний пьян и прян и сладок.
текст автора Людмилы Юферовой:
Зоря янтарна встала край села,
Туман прийшов на стоптаних підборах,
Та залишки осіннього тепла
Ще тліють у схололих помідорах.
Ще айстри запізнілі тріпотять
І ловлять ранку запашні потоки,
І органзово-ніжна благодать
Рожевістю цілує грушам щоки.
Вітрець присів на лавочці в садку,
Плечем обперся на ребро криниці…
І, розгорнувши прозелень рідку,
Так тепло позіхають чорнобривці.
Із фотоапаратом у руках
Ловлю пташок, що кубляться у сіні…
І раптом – сонце, раптом день запах
Так солодко, так пряно, так осінньо…