Осип Мандельштам
***
Жил Александр Герцович,
еврейский музыкант, -
он Шуберта наверчивал,
как чистый бриллиант.
И всласть с утра до вечера,
затверженную вхруст,
одну сонату вечную
играл он наизусть…
Что, Александр Герцович,
на улице темно?
Брось, Александр Сердцевич,
чего там! Всё равно!
Пускай там итальяночка,
покуда снег хрустит,
на узенькпх на саночках
за Шубертом летит
Нам с музыкой-голубою
не страшно умереть,
там хоть вороньей щубою
на вешалке висеть…
Всё, Александр Герцович,
заверчено давно,
брось, Александр Скерцович,
чего там! Всё равно!
1931
Перевод на украинский А.Т.
***
Жив Олександр Герцович,
єврейський музикант, -
він Шуберта натринькував,
як чистий діамант.
І всмак, зранку до вечора,
затверджену без тями
одну сонату вічну
він грав собі напам’ять…
Що, Олександре Герцовичу,
на вулиці вже темно?
кинь, Олександре Серцевичу,
чого там! Все нікчемне!
Нехай собі італійочка,
поки що сніг хрустить,
на вузеньких на саночках
за Шубертом летить…
Нам з музикою-голубою
не страшно й життя діти,
воронячою хоч шубою
на вішалці висіти…
Усе, Олександре Герцовичу,
завершено напевно,
кинь, Олександре Скерцовичу,
чого там1 Все нікчемне!
1931