І, тільки Любов – навіки!
Була. Є. І – буде завжди!
Дай, Боже, - Твоєї Руки,
Де нам – один крок до біди!..
Нехай, - сніговиця мете,
І, з вечора – настрій псує...
Візьми у дорогу, лиш те,
Чим серце зігрієш своє...
Нехай, - будуть сірими дні,
І душу шкребе лютий звір!
В недолі ж бо, є – вихідні!
І хмари – не вічні! Повір...
Отож, заклинаю я знов:
Візьми у дорогу – Любов...