Про кохання

Валентин Шваб
Не горюйте, не бідуйте,
Ясно було, що умре.
Не піруйте, не святкуйте,
Болю всім ще принесе.
Ну а я скажу відверто -
Все! Кохання в мені мертве.

Точно мертве, неодмінно,
У гробу тендітний стан.
Біль не несе, навідміну
Від страшних сердешних ран.
Ось у чому ціль кохання -
Заразить когось стражданням

Та хандра кругом літає
Покриває ржею душу.
Серце, як на зло, страждає
Бо любить я конче мушу!

Ось і парадокс-загадка:
Помираю від умерлого кохання
Та убиває і про нього згадка,
І покоханим побуть бажання.