Холодний Яр

 
над холодним яром дух літає
та у люда проходячого питає:
"Що ти сліпото крокуєш
на вражу країнку воркуєш?
Що ти глухий слухаєш німого
що ти слухаєш дурного
що ти віриш в нього
в царя демократа імперного?"

Та лиш люд проходить ніби і не чує
і у вус ніби і не дує
і лиш віти скрутить шквальний вітер
лиш під канонаду завиває привид.
Скільки в цьому яру полягло
а ще скільки тут було
у зеленому чоловічків повалили всіх
над холодним яром повисає гріх.

Лише тута, в тумані
лише тут, на смерті грані
лише тут чуєш як виє і вітер, і земля
як завива вояка, як звучить його подяка
не протянувши тут і одного дня,
як молитва тут луна від дяка
Що до чорта був прихильний
не упустить нище погляд пильний.

Над холодним яром лиш хохла могила
тут надія краю нашого зарита
та над нею і Гонта, і Хмельницький
там і Шевченко, і Старицький
там усі, хто над волею так корпів
ті хто словом оволодів і ненависники попів
усі витають над нації їхньої могилою
акуратно, з прапором і гімном насипаною.

Не від Сяну, не до Дону, не через Ревучий
наш край не величають Карпатськії кручі
лише могила у холодному яру
калини більш над нею не нарву
а могила та розрита, і гієнами розтаскана
не зажиє вже ніколи засолена рана
лиш розрита та могила у яру
а культура, мова, нація - в раю