Над площею Хмельницький на коні,
Показує вдаль нам булавою,
Те що він бачить вдалині,
Вже не відкриється нам ніколи.
А бачить він міцну державу –
Велику Україну свою,
Зелені поля і діброви,
І вільну козаччину свою.
Бажав, щоб вільно жили,
Спини в покорі не згинали,
Щасливі, веселі були,
Міцні родини будували.