Я був тим тигроловом, про котрого мати казала.
Мої тигри ходили до хати, приносили їсти.
Я казав їм «спасибі», в’язав їм на шиї намиста,
щоб вони пам’ятали:
вони мої лагідні тигри.
Я був тим тигроловом, що жив так далеко від міста,
що забувся, і як його звати, і хто його мати.
Кожен день, прокидаючись, я починаю співати,
і до мене приходять священні
і лагідні тигри.
Мої тигри зі мною не жили,
але на добраніч,
так бувало, мене обіймали.
Я не знаю: чи я тигролов,
чи то тигри мене спіймали.