Звiсно,я не зiрка,що палае,
Що притягуе нiби магнит.
Та вночi душа моя лiтае,
А вiд цього вранцi так болить.
I зiркою мрiю стати,
I хочу чарiвною бути,
Для цього дар треба мати,
А маючи дар,неможливо заснути.
Звiсно,я не зiрка,що палате,
Але я людина,що живёт,
Яка умрiяне щастя шукае,
Можливо коли-небудь знайде.