Люба доню моя,
Йдеш ти з дому сьогодні.
Знаю, то доля твоя
І не будеш ти доня самотня.
Ти народиш мені онучат,
Доню собі та і сина.
Будуть вони підростать,
Будеш ти доню щастлива.
Чому ж плачуть очі мої,
Чому сердце моє так палае?
Бо не маю дорожче в житті,
Бо дорожчого ж , доню не має.
Я тебе моя доню даю в руки зятю.
Й тебе любий зятю благаю:-
" Бережи це багадство моє,
Бо я більшого зятю не маю"
Любіть діти, мої дорогі,
А тепер я обом вам бажаю,
Те найкраще щоб мали в житті,
Щастя й долю вам добру бажаю