дзвін лунає в далині,
дощик лиє проливний,
а під нами - лиш вода,
а між нами - лиш верста.
так проходить день і ніч,
голова паде вже з пліч,
та між нами лиш верства
грім гримить і молот б'є
чути гамір за сто льє
а між нами - трезвий п'є.
чую я це все щодня
хай ідуть худчіш літа
вже під нами лиш земля,
а між нами - лиш верста.
я, як вовк, у ліс тікаю,
бо на це я право маю,
а між нами - врата раю.
я лиш звір, всього скотина,
хоч по шкурі я людина,
а під нами лиш трава,
а між нами - лиш верста.
ти далеко ти не тут
я давно знайшов свій кут
а між нами тільки бруд.
хай розіб'ється стіна
хай все змиє та ріка
нанесе землі пуда
вже між нами - лиш вода.
у тій воді росте зерно
його коріння бачить дно
між нами лиш відчинене вікно
протяни до мене руку
зупини нашу розлуку
не вистачить усіх відомих мов
щоб сказать: між нами є любов