Оригінал:
Подзвони мені першого квітня
I скажи, що ти любиш мене.
І нехай хоч в уяві розквітне
Мого щастя віконце сумне.
Хай до слова пригорнеться слово,
Як ранковий промінчик до трав.
Подзвони мені ввечері знову
І признайся, що ти жартував.
Я заплачу, стерплю, зрозумію.
Кину докір на перше число.
І ніколи спитать не посмію,
Чи то гiрко, чи смішно було.
Переклад з української Світлани Груздєвої:
Позвони мне в начале апреля.
Обмани, что ты любишь меня.
Пусть мечту я в душе возлелею,
Тихим счастьем в оконце звеня.
Пусть к словечку притиснется слово,
Канет луч в травянистый настил.
Позвони же мне к вечеру снова
И признайся, что ты пошутил.
Я заплачу, душой разумея,
Всё на первое скину число.
Никогда я спросить не посмею,
Что тебя пошутить привело…
P S Светлая Память великой Ганне Чубач...
(на фотоаватаре)