"То, что мой друг бывал жесток со мной..."
Вильям Шекспир. Сонет 120
Була чомусь жорстока ти така -
Я заслуговував твою немилість.
Нерідко сни мені чудові снились:
Йдемо ми разом, у руці рука.
Та сон - не дійсність. У моїм житті
Одні лише печалі, одна журба,
Душі спокуси, від них вона раба,
А мрії всі - отрута у бутті.
І тільки сон - для мене, як бальзам,
Коли вві сні раптово тебе бачу.
Себе лише кляну за необачність,
Бо завинив за все, що сталось, сам.
Але душі моїй такі терзання
Основою є творчості, дерзання.