Оригінал:
Дивлюсь у вічі тузі неземній…
Ловлю передчуттів слова пророчі…
Не дорікну за витівку весні:
Прийшла і розбудила серед ночі.
Ще на раменах – жар її долонь,
Ще стигне поцілунок біля скроні.
О, як же згірк – мій найсолодший сон…
Який солоний присмак – у безсоння…
(С) Любов Бенедишин
Переклад з української Світлани Груздєвої:
Гляжу в глаза печали неземной…
В предчувстиях ловлю слова пророчьи…
И не вспылю с затейницей весной:
Пришла и разбудила среди ночи.
Висок мой поцелуем обожжён,
А на плече – горячие ладони.
Как загорчил мой самый сладкий сон…
Какой солёный привкус – у бессонниц…