Оригінал:
А роки йдуть, вперед крокують
Вже молоді літа не ті.
Недоберу чого бракує
В моїм щоденному житті.
І тіж веселі майські ночі
І тіж весняні теплі дні
І не умер ніхто з рідні
Та деж другії карі очі.
Та молоді слова дівочі
І де усмішка із лиця
Та де горячі поцілунки
Й з моїм споріднені серця.
Переклад з української Світлани Груздєвої:
Года идут, вперёд шагают.
И хоть пока не лыком шит,
Не взял, чего мне не хватает,
Обычной жизни кондуит.
Пусть не померкли мая ночи,
Весенние погожи дни,
Никто не умер из родни…
Но где же милой кари очи?
Те юные слова девичьи,
Улыбка нежного лица
И поцелуи…непривычны…
Где родственны с моим сердца?!..
Годы жизни: 1935-1963(загублен властями...)
Коллаж мой.
Использован пейзаж
Художника Н.Ромадина
«Весенний дождь»…