"Украдкой время с тонким мастерством
Волшебный праздник создаёт для глаз..."
Вильям Шекспир. Сонет 5
Квітуєш ти, мов роза, серед інших роз,
Бо виросла в саду чудовому, на волі.
За склом в оранжереї не росла ніколи,
Тому для вільного життя нема погроз.
Та крадькома тобі питання ставить час
В своїй майстерності лукавій, необачно:
"Знай, що зів"яли рози при мені не раз,
Твою красу погіршити я можу значно..."
Ти скажеш: "Треба зберігати кожну мить,
В якій відчуєш тягу до кохання, щастя.
Є сенс у тім, щоб насолоджуючись, жить,
Бажати, і тоді життя, можливо, вдасться".
Сок рози взимку захолонути готовий,
Та по весні вона ще краще квітне знову.