"Я знаю, что грешна моя любовь..."
Вильям Шекспир. Сонет 152
Любов завжди прекрасна, зовсім не грішна
Й тоді, коли раптово втратить вірність.
На зраднцтво таке наважиться вона,
Якщо владує пристрасть непомірно.
Буває, пристрасть пред"явля свої права -
Не дорікай любов в гріхопадінні.
Можливо, стануть почуття постійні,
То безпідставними залишаться слова.
Клянуться в вірності коханню кожен раз,
І мріють: почуття їх вічні, вірні.
Але змінить все може плину час,
І стане пристрасті любов покірна.
Нехай моє кохання хворе і нещасне,
Воно у мене дійсно так прекрасне!