Знову, хтось комусь – виною,
Де тріщать наші чуби!
Замовляємо гроби -
Неоплатною ціною...
Знову, хтось – лайно в долоні
Покладе. А ти – радій,
Що тобі клянеться – «свій»,
Дятлом довбучи у скроні…
Запитай, хоч серед ночі!!!
Мого серця запитай…
Я, таких «своїх» – не хочу,
Хто в брехні шукає – Рай!..