Вдалось самій пересвідчитись в існуванні життя після двадцяти років.
Коли ще надто молодо виглядаєш як для наркотиків і алкоголю
Надто молодо виглядаєш для шлюбу і планів на майбутнє
Надто молодо виглядаєш для нічних змін у забігайлівці за кутом.
Видалось власноруч пересвідчитись у ймовірності життя після двадцяти років
Коли ти вже достатньо старий для спонтанних мандрівок поза очі
Коли ти достатньо старий для перспективного (читай безцільного) існування
І вже достатньо старий, щоб спиватись наодинці з собою на захаращеній кухні.
Тобі достатньо двадцять, щоб відчувати глухий жаль в животі і ребрах
Кожного разу, коли поруч зовсім не смішно жартують про кращі роки життя.
І тобі вже достатньо двадцять, щоб зневіритись в намаганні щось змінити,
Достатньо двадцять для того, чиїм поношеним кедам десять, а очам п’ятдесят.
Щонайменше двадцять як для того, що встиг побудувати і зруйнувати
Всі міста і будинки у своїх нутрощах, усі кляті мости і лінії передач.
Занадто двадцять, щоб намагатись бути кимось для когось:
Особливим, єдиним, бажаним – простіше кажучи, саме тим.
Занадто двадцять для того, щоб не визнати свої плани та мрії
чиїмось не надто дотепним чи влучним жартом.
І занадто двадцять, щоб перестати спалювати мости.