PostФуршетне

Наталя Мазур
Пригадую, хоча й почасти,
(Чимало днів пройшло уже),
Вином наповнювався пластик,
А так хотілось – щоб фужер.

У залі гомоніли люди,
Витав богемний дух в речах,
Лилося світло звідусюди,
А так хотілось – при свічах.

О, молоде вино іскристе,
Що вабить в неземні світи!
Зверталася до Вас врочисто,
А так хотілося – на «ти».

Стан ейфорії від ілюзій
Та віршів, що читав поет
У колі вибраному друзів…
А так хотілось – «тет-а-тет».

18.11.2016 р.